Про це він написав у Threads.
«Розмовляючи з малим про вибір професії, я закинув йому думку не лізти в IT. Причому я в IT вже 16+ років і вже чогось досяг. Я продовжую працювати в IT, але паралельно будую людиноподібних роботів у власному стартапі», — написав Котик.
За його словами, саме робота над робототехнічним стартапом дозволила йому по-іншому подивитися на перспективні спеціальності.
Серед напрямків, на які він радить звернути увагу, — робототехніка, радіоелектроніка та механічна інженерія. Водночас ще більш перспективними він називає спеціальності, пов’язані з хімією та фундаментальними науками.
Зокрема, Котик звернув увагу на неорганічну хімію. «У світі зараз просто бум на нові матеріали. Акумулятори, напівпровідники, композити, нові покриття. Компанії, які цим займаються, отримують нереальні гроші», — зазначив він.
Ще одним перспективним напрямком, на його думку, є органічна хімія та біологія. Тут він згадує розвиток технологій довголіття, нових ліків, біотехнологій та генної інженерії.
Окремо айтівець радить звернути увагу на математику та фізику, які можуть стати базою для роботи в різних технологічних галузях. «Після них ти можеш піти куди завгодно. Від ракетобудування та робототехніки до фінансів чи AI», — пояснив Котик.
Свою логіку він пояснює просто: складні спеціальності мають вищий поріг входу, тому потенційно можуть означати меншу конкуренцію на ринку праці. «Чим складніше навчання, тим менше людей хочуть через це пройти. А значить, після університету у тебе буде значно менше конкуренції», — вважає він.
Дискусія під дописом акумулювала понад 200 коментарів і вийшла далеко за межі IT.
Один із коментаторів припустив, що в найближчі десятиліття особливо затребуваними будуть енергетики — як в Україні, де генерацію доведеться відновлювати після війни, так і у світі. «Енергетика це буде нова айтішка», — написав він.
Інші користувачі згадували дефіцит радіофізиків, розвиток нових матеріалів, біохімії та навіть космобіології.
Втім, не всі погодилися з тезою, що фундаментальна освіта автоматично відкриває двері в сучасні технологічні професії. Один із учасників дискусії, який має освіту мехмату та науковий ступінь, зауважив, що теоретична математика може бути досить далекою від практичних задач AI чи робототехніки. «Після мехмату ви не станете спеціалістом по ML/AI, потрібно вчасно звернути з дороги в потрібному напрямку», — написав він.
На це Котик відповів, що фундаментальна освіта не має замінювати прикладні навички, але може створювати сильну базу для подальшої спеціалізації. Серед можливих напрямків для математиків він назвав AI/ML, авіацію та ракетобудування, робототехніку й фінанси.
Водночас частина учасників дискусії нагадала про ще один важливий фактор — інтерес самої людини. На їхню думку, вибір професії лише за принципом перспективності може бути не менш ризикованим, ніж сліпе слідування моді. «Найважливіше обирати професію за вподобаннями», — написала одна з користувачок.
Сам Котик із цим погодився, але додав, що дітям часто бракує кругозору, щоб знати про існування великої кількості професій поза найочевиднішими напрямками.
/
Український IT-фахівець Антон Котик, який працює в індустрії понад 16 років, розповів, що радив би своїй дитині не обмежуватися вибором IT-професії. На його думку, перспективними напрямками можуть стати робототехніка, радіоелектроніка, механічна інженерія, хімія, біологія та фундаментальні науки.
